В МОН розповіли, як перевести дитину на дистанційне навчання у школі

В Україні для учнів загальноосвітніх школах введуть дистанційне навчання - проект нового закону «Про повну середню освіту» передбачає дистанційне навчання у школі. Лілія Гриневич роз'яснила, на якій підставі дитина може перейти на дистанційне навчання. Про це повідомляє прес-служба Міністерства освіти України, інформуєUkr.Media.

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич пояснила, що для створення індивідуального плану навчання в школі, тобто дистанційного навчання, потрібні серйозні підстави. Ними можуть стати серйозна хвороба дитини - якщо вона перебуває на лікуванні, або серйозне захоплення за межами школи - спорт або інші заняття, якими дитина займається професійно.

Механізм переведення дитини на дистанційне навчання такий: батьки звертаються до школи, де дитина проходить навчання, потім разом з вчителями збирається педагогічна рада, на якій складається план навчання. Він розглядається педрадою і затверджується директором школи. Крім того, буде проводитись моніторинг навчальних досягнень дитини, щоб її можна було атестувати, а також оцінити знання. Для підтвердження знань і засвоєння навчального матеріалу з дисциплін, які вивчаються поза школою, проводиться звичайне річне оцінювання. Якщо підтверджується навчання на дому, школяреві необхідно двічі на рік здати семестрові контрольні.

Міністр освіти також впевнена, що дистанційна форма навчання дасть можливість просто і безпечно зарахувати свої навчальні досягнення та отримати документ про повну середню освіту.

Раніше ми повідомляли про те, що в школах України скасовують видачу атестатів - школярі після четвертого, дев'ятого та одинадцятого класу не будуть їх отримувати, оскільки їх замінять на свідоцтва про освіту. Самі «атестати зрілості» вважають «пережитком минулого.

Дистанційне навчання під час карантину: що робити школам, батькам і МОН

Батьки учнів і журналісти жваво обговорюють у соцмережах, як буде відбуватися дистанційне навчанняпід час карантину.

Це хороше запитання, алевідповідь буде залежати від кожної конкретної школи і конкретного вчителя– наскільки вони виявляться готові гнучко і швидко перебудувати свою роботу, наскільки в дітей і вчителів є якісний інтернет-доступ і наскільки вони вміють ним користуватися. Бо дистанційне навчання – це не написати у Viber“прочитати в підручнику параграфи 7-9, відповісти на запитання після них і виконати вправи 5-10”.

Ще раз:дати дітям весь матеріал на самостійне опрацювання – це не дистанційне навчання!І система (освіти, з МОН на чолі) ще ні разу системно не давала рекомендацій на такий випадок.

Усе, що вона зможе зробити зараз, – дати набір лінків на дистанційні платформи. Але і це не є дистанційне навчання! Бо знати лінки недостатньо, треба ще вміти ними користуватися і правильно організувати роботу – свою і дітей.

Однак, цей карантин, як і будь-яка криза, – це хороший привід почати робити те, що давно потрібно було зробити. Бо ті ж карантини через сезонні ГРВІ бувають щороку.

Отже, ваша школа впорається зі справжнім дистанційним навчанням, якщо вже раніше працювала через онлайн-платформи, використовувала методики перевернутого класу чи іншого типузмішаного навчання, якщо зможе організувати роботу вчителя і надати покрокові інструкції батькам і дітям, як організувати самостійну роботу вдома:

1. Робота за принципом перевернутий клас або змішаного навчання – це коли, наприклад, теоретичний матеріал дається на самостійне опрацювання дітям, а практичні завдання закріплюються у класі чи під час групових робіт. Якщо вчитель це практикував, він і зараз впорається, навіть якщо роботи доведеться перевіряти дистанційно.
2. Якщо школа зможе організувати дистанційні онлайн-консультації вчителів: це не важко, якщо вчитель – впевнений користувач комп’ютера. А якщо ні?
3. Якщо зможе надати дітям плани уроків для самостійного опрацювання, які міститимуть не просто“прочитай параграф підручника, дай відповідь на запитання”, а теоретичний матеріал, ілюстративне чи графічне зображення (пояснення), лінк на відео для перегляду, check-list для закріплення знань і творче завдання (можливо, таке, яке можна виконати з друзями дистанційно).
4. Уроки через Skype – я знаю школи, які це практикують. Дня них необхідний premium пакет Skype, він дозволяє підключати до 30 осіб і мати зв’язок хорошої якості. Це непоганий перехідний етап для вчителів, які звикли до фронтальної роботи.
5. Якщо вчитель уже мав досвід роботи з платформамиKahoot,Quzizz,IDroo,Miroчи подібними – то він зможе швидко підібрати (чи розробити власні) завдання для своїх класів на самостійне опрацювання.
6. Платна платформа GIOS (математика) на час карантину надаєбезкоштовний доступдо всіх матеріалів для 5-9 класів.

Це – якщо накидати нашвидкоруч і лише безкоштовні (за винятком преміум-пакету Skype) ресурси. І це ми обговорили лише ситуацію, яка за замовчуванням передбачає, що діти маютьдоступ до інтернету– а якщо ні?Якщо ні, то чесна відповідь дуже сумна: буде те, що відбувається в багатьох українських школах щороку.

Ви знаєте, щочимало українських шкіл не вчаться весь січень? Так, продовжують канікули, щоб менше платити за опалення. Знаю такі випадки навіть цієї теплої зими. У тисячах українських шкіл цього року був карантин через ГРВІ. У деяких – були і подовжені канікули, і карантин.

Ці діти отримали менше годин навчання і, відповідно, – менше знань і, можливо, отримають прогалину в знаннях, яка супроводжуватиме їх усе життя.

Візьмемо для прикладу математику – з 5 до 9 класу за навчальним планом її вивчають 4 години на тиждень. Це дуже мало,дослідження PISAпоказує пряму залежність результату з математики від кількості годин вивчення. Але вже як є.

Три тижні – це 12 уроків математики. На тему “Елементи комбінаторики, теорії ймовірностей та статистики”, яка вивчається в 9 класі, програмою відведено 8 годин. Якщо, наприклад, вона припила на карантин – діти у школі її просто не вивчать. Елементи комбінаторики і статистики – це ті теми, з яких українські школярі показали нищівно низькі результати в міжнародному тестуванні PISA. Нагадаю, щоз математики в PISA36% українських дітей не досягли навіть базового рівня знань і компететностей.

І це ми взяли лише математику. Томутри тижні карантину без організації повноцінного дистанційного навчання – це не безневинний пропуск у навчанні. А враховуючи те, що карантини через сезонні ГРВІ бувають щороку,МОН варто нарешті приділити серйозну увагу цьому питанню, користуючись нагальною необхідністю і мобілізацією зусиль, яку дає кризова ситуація.

Читайте такожрекомендації МОН щодо дій під час карантину

І тут мипідходимо до ще одного непопулярного рішення, яке, боюсь, ніколи (або ще довго) не ухвалили б у мирний час, але, можливо, наведуть на нього різкість через коронавірус. Навіть без ньогоукраїнські учні вчаться менше днів і годин на рік, ніж їхні закорднонні однолітки – через дуже довгі літні канікули. До яких ще додався карантин.

Може, варто перестати заплющувати очі на цю проблему? І розглянути можливість подовження навчання, якщо через кризові ситуації діти були позбавлені повноцінного освітнього процесу протягом навчального року?

Так, я розумію, що останнє – суперриторичне запитання. Ми маємо обезголовлене МОН і, за чутками, не маємо черги охочих його очолити. Тому в цій ситуації можу дати лише пораду батькам –вмикаємо план індивідуального порятунку для наших дітей. Надії на систему зараз немає. На жаль. Найбільше вам допоможуть fb-групи батьків, чиї діти вже вчаться на дистанційній чи домашній формі навчання. Там є і обговорення і найкращих матеріалів, і платформ, і форм роботи, і контакти репетиторів.

І бережіть учителів, які зараз покажуть здатність повноцінно працювати в дистанційому режимі. За ними – майбутнє.